Десикація — популярний захід серед аграріїв, які налаштовані на те, щоб зібрати врожай у короткий термін з мінімальними втратами. Це хімічне підсушування сільськогосподарських рослин, що вирівнює ступінь дозрівання культур і знищує бур’яни та шкідників. Десикацію проводять напередодні бажаної дати збору врожаю. Особливу користь вона приносить в тих регіонах, де дозрівання культур припадає на дощові періоди. Нині десикацію проводять аграрії усіх регіонів України, використовуючи для цього різні препарати та засоби їхнього розпилення.
Для Чого Потрібна Десикація
Види Десикантів
Як Правильно Проводити Десикацію
Коли І Як Проводити Десикацію Для Різних Культур
Десикація Зернових Культур
Десикація Бобових Культур
Десикація Олійних Культур
Десикація Кукурудзи
Десикація Гречки
Десикація Бавовни
Десикація Гірчиці
Десикація Цукрової тростини
Десикація Картоплі
Швидке та рівномірне висихання врожаю, незалежно від погодних умов, — головне завдання, що виконує десикація рослин. Десиканти використовують у всьому світі як для продовольчих, так і для непродовольчих культур. Механічний збір врожаю після цієї процедури проходить більше ефективно та економічно. Підсушені рослини легше зрізати й вони не потребують додаткової обробки на елеваторі, що означає економію коштів.
Після проведення десикації врожай стає однорідним, має однакову вологість та кращу якість. У цукровій тростині, наприклад, після десикації гліфосатом спостерігається підвищена концентрація сахарози, у бобових — втрата меншої кількості зернин, а у соняшника — підвищена олійність. Десикація також дозволяє активно боротися з бур’янами, тому зібраний матеріал не потребуватиме додаткового очищення. Ба більше, знищені десикантами бур’яни — запорука якості наступних врожаїв.
Десиканти, як препарати з’явилися на аграрному ринку у XX столітті. Цьому передував багаторічний пошук засобів, які могли б знищувати бур’яни чи небажану рослинність. Для цього у IV сторіччі до н.е. Теофраст пропонував поливати рослини олією, а у I сторіччі до н.е. Вергілій вважав, що допоможе полив морською водою. Наприкінці ХІХ ст. хімік Лібіх довів, що солі міді знищують окремі види бур’янів. Вже в наступному столітті було доведено, що таким же чином на рослини впливає сульфат заліза та інші сполуки. Тоді було винайдено гербіциди, але згодом виявилося, що ці засоби захисту рослин крім користі можуть принести чимало шкоди довкіллю. Однак хімія, як наука, постійно розвивається, і вченим вдалося розробити унікальні формули препаратів, які діють, як агенти зневоднення, виводять зайву вологу з рослин та гублять бур’яни. Це і є десиканти. Але важливо не плутати їх з гербіцидами.
На відміну від гербіцидів, десиканти:
знищують тільки небажані рослини на певній ділянці;
не шкодять головній культурі;
прискорюють достигання культур.
Втім, окрема група десикантів діє, як гербіциди, тому використовувати їх потрібно з обережністю.
Залежно від діючої речовини, існують три види препаратів для десикації:
Гліфосати — використовують для завчасної десикації при значному забрудненні багаторічними чи коренепаростковими бур’янами для вирівнювання дозрівання культур. Вони припиняють розвиток патогенів, але обов’язково точно розрахувати норми внесення, адже препарат може накопичуватись у насінні.
Глюфосинат амонію — такі препарати підвищують рівень аміаку та знижують рівень глутаміну в культурах, що спричиняє завершення фотосинтезу та висушування рослин.
Диквати — підсушують листя та стебла рослин, руйнують кутикулу та мембрани, покращують якісні характеристики зерна та витісняють зайву вологу, що перетворюється на перекис водню і випаровується. Ефективні при незначній кількості однорічних рослин-шкідників на полі.
Який саме десикант обрати залежить від вологості, кількості опадів, температури повітря, рівня засміченості бур’янами, та виду рослин.
Порядок застосування десикантів українськими фермерами регламентується низкою державних документів та санітарних правил направлених на захист довкілля. Вносити їх можуть лише особи, які отримали допуск на роботу з цими препаратами. Мінімум за дві доби до проведення десикації власники агропідприємств мають попередити про це місцеве населення, а також тих, чиї сільськогосподарські угіддя межують з зоною оброблення десикантами. Відстань до населених пунктів та тваринницьких комплексів має складати мінімум 300 метрів, якщо використовують висококліренсові обприскувачі, та мінімум 1 км, якщо використовують агродрони чи авіацію. Десикація біля зариблених водойм, заповідників, заказників та відкритих джерел водопостачання може відбуватись на відстані не ближче 2 км до цих об’єктів. Якщо поряд медоносна пасіка — не ближче 5 км.
При дрібнокрапельному обприскуванню швидкість вітру має бути до 3 м/с, а при крупнокрапельному — до 4 м/с. Напрямок вітру теж має бути врахований, щоб десикант не опинився на сусідній ділянці. Температура повітря має бути не більшою і не меншою, ніж зазначено в інструкції до препарату. Обприскування проводять вранці — до 10 години — або ввечері.
Процес обприскування здійснюється за допомогою спеціальних причепів з високим кліренсом, безпілотних літальних апаратів та авіації. Однак останній спосіб заборонений на час воєнного стану. Всі машини, що використовують для десикації, мають пройти сувору перевірку на дотримання санітарних норм. Ті, хто не має в автопарку власних обприскувачів для десикації, можуть їх орендувати.
Для обробки високорослих культур десикантами аграрії найчастіше обирають дрони-обприскувачі. Рекомендуємо скористатися послугами фірм, які пропонують не тільки покупку агродронів, а й повний комплекс внесення препаратів для десикації з гарантією. Серед них і агроплатформа FERM, де за умови придбання дронів фермери отримують 10% знижку на насіння та добрива, а також повну консультацію з використання цієї техніки.
Передзбиральну десикацію проводять для більше ніж півтора десятка агрокультур. Для різних видів рослин існують свої терміни внесення десиканта і навіть свої види препаратів. Дотримання норм внесення дозволяє зібрати якісний врожай у максимально короткі терміни. Розглянемо популярні серед українських фермерів рослини, для яких десикація вже стала традиційною практикою.
Українські фермери проводять десикацію озимих та ярих колосових культур у тих випадках, коли забур’яненість ланів або кількість опадів до моменту дозрівання врожаю перевищують норму. Десиканти вносять на посіви пшениці, вівсу, ячменю, сорго, пшона та рису. Стосовно термінів, орієнтуються на вологість зерна, що не має перевищувати 30%. Зазвичай це період фази воскової стиглості культури: за 10-15 днів до початку збирання врожаю. Після проведення десикації втрати зерна зменшуються у 2-3 рази, а терміни збору скорочуються на 5-7 днів. При цьому глюфосинат амонію вносять за 10 днів до збирання, а препарати на основі гліфосату — за два тижні до жнив.
Обов’язково потрібно враховувати рівень pH води, що використовується для приготування розчину. Якщо він вищий за 6,5 одиниць, потрібні додаткові сурфактанти, щоб розчин був ефективним. Його використовують протягом доби після приготування. Норми при наземному дрібнокрапельному обприскуванні складають 50-200 літрів на гектар, а при використанні дронів — 5-8 літрів.
Передзбиральна десикація бобових культур важлива оскільки вони мають тенденцію до нерівномірного дозрівання. Частина поля вже достигла, стручки пересихають до розтріскування, втрачаючи зернини, а частина залишається зеленою. Це типова ситуація для гороху, сої, квасолі, сочевиці, нуту, фаво та гарбанцо. Якщо чекати повного достигання, можна втратити значну частину врожаю. Десикацію бобових проводять за умов дозрівання 70-75% рослин при вологості, що досягла 45%. Цей захід пришвидшує дозрівання на 7-10 днів та зменшує втрати через висипання бобів чи наявність битих зерен. Норми витрати препаратів на основі гліфосату складають 2,4-3 літри на гектар, для препаратів на основі диквату — 2-3 літри, а для глюфосинат амонію — 2 літри. При цьому поля позбавляються однорічних та багаторічних бур’янів.
Десикація соняшнику — один з найпопулярніших агроприйомів серед українських фермерів. Причина в тому, що дозрівання цієї олійної культури відбувається у період осінніх дощів. Внесенню десиканта для соняшника присвячено окремий матеріал, з яким можна ознайомитись у блозі агроплатформи FERM. Однак хімічного підсушування потребують й інші олійні, такі як ріпак, сафлор, канола, льон та соя.
Десикацію ріпаку та каноли (різновид ріпаку) проводять за умов побуріння 70% стручків. Обприскування дозволяє зменшити вологість до 12-13%, що означає суттєву економію на підсушуванні збіжжя та покращення якості олії. Норма внесення препаратів складає 2-3 літри на гектар і залежить від діючої речовини. Хімічне підсушування дозволяє чітко планувати терміни збиральної кампанії ріпаку й каноли та прискорює її на 10-14 днів.
Вирощування сафлору майже не відрізняється від вирощування соняшнику. Отже для отримання якісного врожаю цієї культури потрібна вчасна десикація, інакше кошики почнуть швидко осипатись. Десикація дозволяє забезпечити рівномірне пожовтіння усіх рослин сафлори та затвердіння зерен, олія яких йде на виробництво маргарину, лікарських та косметичних препаратів.
Десикацію льону розпочинають через 25-30 днів після завершення цвітіння. При цьому коробочок з зеленим насінням на полі має бути не більше 25%, а основна маса має перебувати у фазі ранньої жовтої стиглості. Якщо поспішити з внесенням десиканта, це може зменшити масу насінин льону на 1,5 грама на 1000 насінин. Тож хімічне підсушування льону треба проводити з урахуванням особливостей кожного поля.
Десикація кукурудзи знайомий, але не дуже популярний агроприйом серед українських фермерів. Більшість вчених вважають, що у зоні Степу можна обійтися без додаткового хімічного підсушування кукурудзи, якщо правильно підібрати гібриди цієї рослини. Більш докладно про десикацію кукурудзи та де і якими препаратами це краще робити в окремому матеріалі агроплатформи FERM. Зазначимо, що у ряді регіонів кукурудзу збирають після дії природного десиканта, — морозу — що дозволяє суттєво зекономити та забезпечити рентабельність вирощування цієї культури.
Десикацію гречки проводять за тиждень до того, як заплановано збирати врожай. Оскільки ця культура дуже схильна до засмічення бур’янами, то саме внесення диквату дозволяє пригнітити рослини-шкідники та уникнути потреби додаткового очищення. Норми розчину на гектар залежать від препарату, який застосовують. Десикація гречки допоможе:
скоротити витрати на додаткове сушіння насіння;
прискорити дозрівання культури;
зібрати врожай на тиждень раніше;
запобігти поширенню хвороб;
очистити поля та врожай від бур’янів.
Дослідження, що проводили вчені Техаської сільськогосподарської експериментальної станції у середині 90-х років минулого століття, довели, що внесення десикантів на посіви бавовни у вечірні години дозволяє підсилити висихання цієї культури вже через три дні. Для українських аграріїв це нова культура. Її експериментальне вирощування розпочалося у 2024 році на полях Одеської області, тому українські вчені ще тільки вивчають, як себе почуває бавовник на місцевих ланах. Тож вносити десикант чи ні стане відомо з часом. Збирання бавовни розпочинається у серпні та завершується у вересні й лише за умов відсутності зайвої вологи. Світова практика доводить, що перед збором коробочок бавовни десикація необхідна для позбавлення рослин від додаткових листків, а також для зменшення кількості бур’янів.
Десикацію гірчиці проводять за два тижні до збору врожаю. Умовами для успішного комбайнування цієї культури є поля чисті від бур’янів та вологість насіння не вище 12-15%. Передзбиральне внесення десикантів на посіви гірчиці дозволяє почистити лани від шкідників і бур’янів та підвищити якість врожаю. Зазвичай для цієї культури використовують препарати на основі диквату.
Цукрова тростина відома людству вже понад 10 тисяч років. Для полегшення її збору на великих плантаціях раніше спалювали нижні яруси рослин. Вогонь не шкодив самій тростині й полегшував збір врожаю, позбавленого зеленої маси. Однак полум’я знищує не тільки рослинні рештки, а й тварин і комах. На противагу методу спалювання, десикація цукрових тростин дозволяє швидко підготувати культуру до збору без шкоди для довкілля. Щодо України, на її території наразі не вирощують цукрову тростину.
Десикацію картоплі проводять зазвичай фермери, які вирощують цей коренеплід у промислових масштабах. Препарати вносять за два три тижні до запланованого збору врожаю. Для більшої ефективності це роблять двічі або подобово. При цьому температура ґрунту має бути +10-25°C, а вологість така, щоб при стисканні його рукою він тримав форму. Десикація картоплі допомагає:
сформувати щільну кірку картоплин, щоб вони менше травмувалися під час збору;
скорегувати терміни збору бульб;
зменшити ураження картоплі хворобами, зокрема фітофторозом;
знищити шкідників коренеплодів, таких як попелиця;
збільшити терміни зберігання картоплі в овочесховищах;
покращити якість бульб.
Норми розчину складають від 1,5 л/га, але залежать від препарату. Вчасна десикація картоплі економічно вигідний захід.
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. [Посилання]
Про затвердження Правил організації та виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві. (n.d.). Офіційний Вебпортал Парламенту України. [Посилання]
Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл. (n.d.). Офіційний Вебпортал Парламенту України. [Посилання]
Яковенко, В. (17 Серпня, 2023). Десикація соняшнику агродронами - підвищення економічної стійкості господарств. Підсумки практичної конференції DroneUA. DroneUA. [Посилання]
Potato haulm destruction, also known as desiccation. (2024, May 7). crop.zone. [Посилання]
Ballagh, A., Kezar, S., Harris, S. C., & Lofton, J. (2021). Grain sorghum desiccation: Impacts on plant and grain dry‐down. Agrosystems Geosciences & Environment, 4(4). [Посилання]
Увійдіть в особистий кабінет, щоб побачити свої замовлення, персональну інформацію та інше
з 8:00 до 18:00 (пн-пт) безкоштовно по Україні
з 8:00 до 18:00 (пн-пт) питання продажів