Якими б родючими не були ґрунти, для отримання добрих врожаїв їх треба систематично і якісно підживлювати. Ще два століття тому фермери були впевнені, що найкраще з цією задачею справляється перегній. Але, чим більше вчені досліджували ґрунти, тим більше дізнавалися про те, що їм насправді потрібно. У 20 столітті, завдяки провідним агрохімікам, стало відомо, що сільськогосподарські культури для підживлення мають отримувати мікродобрива — спеціальні мікроелементи, що сприяють сталому розвитку рослин. Наразі відомо про 30 таких мікроелементів. Мікродобрива — це справжній вітамінний комплекс, який вносять на різних етапах розвитку агрокультур. І якщо правильно розрахувати кількість таких елементів, можна отримати якісний та сталий врожай.

Зміст

Що Таке Мікродобрива Та Які Вони Бувають

Історія Мікродобрив

Як Обрати Мікродобрива Та Чому Це Треба Робити Регулярно

Як Правильно Вносити Мікродобрива

Оцінка Ефективності Застосування Мікродобрив

Важливі Факти Про Мікродобрива

Що Таке Мікродобрива Та Які Вони Бувають

Рослини добувають корисні елементи з ґрунту, повітря та води, але не всі землі мають їх у достатній кількості. Тоді на допомогу аграріям приходять мікродобрива.

 

На відміну від макродобрив, що теж мають у своєму складі корисні мікроелементи, мікродобрива діють більш локально, але не менш ефективно. Потреба рослин у мікроелементах, що входять до складу мікродобрив, невелика: від 0. 001 до 0.0001%. При цьому користь від них важко переоцінити, бо без цих елементів фізіологічні процеси синтезу, обміну та інші у рослинах відбуватимуться з порушеннями.

 

Залежно від того, який мікроелемент входить до складу мікродобрив, їх поділяють на:

 

• борні — незамінні для росту та розвитку рослин на всіх етапах;

• мідні — потрібні для культур, що зростають на торф’яних чи заболочених ґрунтах;

• марганцеві — використовують для підготовки до посіву на чорноземах та піщаних ґрунтах;

• цинкові — для передпосівної обробки насіння та періоду вегетації ;

• кобальтові — для підготовки ґрунтів до посіву й підживлення агрокультур на стадії формування листка;

• молібденові — обробка перед посівом кислих ґрунтів;

• полімікродобрива — мають два і більше мікроелемента, що дозволяє проводити комплексне підживлення. 

 

Наразі виробники пропонують мікродобрива у вигляді:

 

• рідин;

• кристалів;

• гранул.

 

Кристалічні та гранульовані є найбільш популярними, бо їх простіше дозувати, транспортувати й зберігати. Існує ще одна класифікація мікродобрив, яка поділяє ці препарати на чотири групи: 

 

1. Солі неорганічних кислот — малорозчинні препарати, що неефективні на кислих та слабокислих ґрунтах, а їх передозування може спричинити засолюваність пластів землі.

2. Солі гумінових кислот — мають високу розчинність, через що їх можна використати на різних етапах вегетації рослин для поліпшення обмінних процесів у клітинах, стимуляції росту та розвитку, захисту від важких металів чи токсинів, розвитку ґрунтового мікробіоту.

3. Комплексні пролонговані добрива — капсули, що повільно розчиняються, тож підживлення триває досить довго, а це особливо важливо для озеленювачів та ландшафтних дизайнерів. 

4. Хелатні матеріали — добре розчинні, нетоксичні та ефективні мікродобрива широкого спектра застосування, до складу яких входять різні кислоти та солі.

 

Мікродобрива використовують як окремо від макродобрив, так і разом з ними. Головне правило — уникати передозування, бо те, що створено, як корисне підживлення, може спрацювати навпаки. Для того, щоб не припуститися помилки, потрібно враховувати регіональні та місцеві особливості ґрунтів, сорти рослин та багато інших чинників. Для вибору препарату можна скористатися порадами фахівців з агроплатформи FERM.

Історія Мікродобрив

Для того, щоб краще зрозуміти, як працюють мікродобрива і навіщо вони потрібні, варто звернутися до історії їх походження. Фермери в усі часи намагалися виростити якісні врожаї агрокультур, але не всі ґрунти це дозволяли. Агровиробники помітили, що там, де до землі потрапляють окремі сторонні органічні речовини, рослини зростають значно швидше. Саме тоді до ґрунту почали вносити перегній, мул, пір’я, шкіру, ганчірки, компост, вапно.

 

На початку 19 сторіччя до гамбурзького порту прибуло судно, в трюмах якого була так звана чилійська селітра — подрібнена гірська порода, що мала глинисто-карбонадний склад. Фермери, які повірили, що вона здатна підвищити врожаї, ризикнули і через кілька років отримали бажаний результат. Але потім трапився зворотній ефект — перенасичений мергелем ґрунт знизив родючість через зміну рН розчину і ускладнення поглинання речовин. 

 

На той час кілька вчених-дослідників із Нідерландів, Швейцарії та Німеччини виявили, що ґрунтова волога має різноманітний склад. Отже, щось у цьому складі й живить рослини. Пізніше німецький вчений Юстус Лібіх провів елементарний аналіз ґрунтової вологи й виявив у ній органічні сполуки. Далі він проаналізував склад золи рослин, де виявив калій, кальцій, магній, фосфор, сірку, залізо і кремній, які могли потрапити до рослин тільки з ґрунту. Лібіх зробив однозначний висновок — рослини забирають з землі мінеральні речовини. Саме тому ґрунти виснажуються та потребують підживлення для компенсації втрачених елементів. У 1840 році вийшла книга Юстаса Лібіха під назвою «Органічна хімія в додатку до землеробства і фізіології». Водночас у сільськогосподарській галузі настала нова епоха — врожаї стали залежати від внесеної агрономічної хімії. 

 

Тоді агрохіміки ще не знали скільки та яких мікроелементів треба вносити до ґрунту. За пропозицією Юстаса Лібіха було введено так званий закон мінімуму, який не втратив своєї актуальності під час внесення мікродобрив до сьогодні. Згідно цього закону: ”величина врожаю залежить від тієї поживної речовини, якої є найменше, тобто мінімум”. Компенсувати нестачу кожної з них можна іншими поживними речовинами. Згодом, після практичних досліджень, вчений зробив висновок, що рослинам потрібні не тільки калій, азот, та фосфор, а ще мінімум сім мікроелементів. Саме вони й складають основу мікродобрив.

Як Обрати Мікродобрива Та Чому Це Треба Робити Регулярно

Мікродобрива обирають з урахуванням стану ґрунту, вегетаційного періоду, стану та сорту рослин. Їх потрібно зовсім небагато, тому краще мати карту точкового землеробства, щоб не нашкодити посівам та довкіллю надлишковим внесенням. Наразі вчені-агрономи провели розрахунки кількості мікроелементів оптимальних для кожної рослини. Але, оскільки мікродобрив на ринку чимало, варто знати елементарні дані під час підбору препаратів:

 

• Залізо, цинк та марганець необхідні рослинам на етапі проростання;

• Мідь, бор, залізо, цинк та марганець потрібні на етапі вегетації; 

• Залізо та бор допоможуть під час цвітіння та зав’язі плоду;

• Мідь, молібден та бор  використовують на остаточному етапі дозрівання та перед підготовкою до зимового періоду.

 

Частку потрібних мікроелементів можна побачити на діаграмі: 

 

Мікродобрива впливають на усі процеси розвитку рослин, тому їхню нестачу видно неозброєним оком:

 

• Якщо бракує заліза, листя починає завчасно жовтіти, усихають пагони та гілки, суцвіття формуються слабкі;

• Брак брому спричиняє потемніння та подрібнення коренеплодів, може призвести до обсипання листя на деревах;

• Дефіцит марганцю знижує темпи росту рослин, на листках з’являються сірі плями, через що вони можуть обсипатися;

• Нестача кобальту спричиняє скручування й опадання листків;

• Брак цинку вражає кореневу систему, через що у плодів буде неправильна форма та непритаманне їм забарвлення;

• Дефіцит молібдену проявить себе у появі дірок на листі.

 

При перших таких ознаках варто провести ретельний аналіз та внести необхідні мікроелементи. Робити це варто регулярно.

Як Правильно Вносити Мікродобрива

Мікродобрива принесуть максимум користі, якщо правильно їх застосовувати. Для цього потрібно почати з професійного аналізу ґрунтів, при чому на кожному полі окремо. Саме так можна визначити, яких мікроелементів потребують рослини та у якій кількості. Паралельно варто провести огляд агрокультур та зробити висновки щодо їх стану на певному етапі вегетації. 

 

Оскільки дози мікродобрив треба розраховувати до міліграма, це простіше зробити тим, хто має карту точного землеробства. Буває, що одна частина поля потребує більше мікродобрив ніж інша, залежно від його рельєфу.

 

При внесенні мікродобрив також важливо розуміти, що інструкція до кожного препарату — це не просто рекомендації, а керівництво до дій. Якщо їх ігнорувати, наслідки можуть бути фатальні. Обирати препарат слід довготривалого зберігання у вигляді кристалів чи гранул. Тоді невикористані препарати можна зберегти до наступного сезону. 

 

Отже, мікродобрива обирають з урахуванням:

 

• стану ґрунтів; 

• потреб рослин;

• економічності;

• форми препарату;

• вимог насіння.

 

Існує два способи внесення мікродобрив до ґрунту: суміш з іншими добривами та позакореневе обприскування. Перший передбачає змішування твердих чи рідких мікродобрив з макродобривами. Другий, менш затратний, але досить ризикований, передбачає пряме внесення поживних речовин на рослини. При позакореневому обприскуванні можна рівномірно нанести препарати, але найменше передозування може призвести до опіку листя. Тож, перш ніж використати ті чи інші мікродобрива, треба зважити всі за і проти. На допомогу фермерам може прийти таблиця, щодо того, як ті чи інші рослини реагують на певні мікроелементи, що входять до складу мікродобрив. 

 

Чутливість Різних Рослин До Мікроелементів
Культура	B	CU	MN	ZN
Люцерна	Висока	Середня	Низька	Середня
Яблука	Висока	Середня	Низька	Середня
Цукровий буряк	Висока	Низька	Низька	Середня
Цитрусові	Середня	Висока	Середня	Середня
Кукурудза	Середня	Низька	Низька	Висока
Бавовна	Висока	Низька	Висока	Середня
Зернові Сорго	Низька	Середня	Середня	Висока
Салат-латук	Середня	Висока	Висока	Середня
Овес	Низька	Середня	Висока	Середня
Арахіс	Висока	Низька	Середня	Низька
Ірландська картопля	Низька	Середня	Середня	Висока
Солодка картопля	Висока	Низька	Висока	Середня
Жито	Низька	Низька	Низька	Середня
Соя	Низька	Середня	Висока	Середня
Томат	Висока	Висока	Середня	Середня
Пшениця	Низька	Висока	Висока	Низька

 

Оцінка Ефективності Застосування Мікродобрив

Ідеальні ґрунти насичені органічними сполуками настільки, що не потребують мікро чи макро добрив. На жаль, таких не тільки в Україні, а й у світі майже не залишилось. Підживлення потребують майже всі українські фермерські землі, особливо піщані, вапняні чи просто виснажені — на таких ділянках рослини дуже гостро відчувають брак мікроелементів. Страждає від цього не тільки врожайність, а й смакові якості, термін зберігання збіжжя чи плодів. 

 

Підживлення мікродобривами дозволяє фермерам вирішити багато проблем завдяки:

 

• підвищенню стійкості рослин до захворювань, що викликають бактерії чи грибки;

• покращенню стійкості до перепаду температур чи посух;

• збільшенню частки цукру, крохмалю, білків та вітамінів у збіжжі та плодах;

• посиленню дії елементів, що сприяють набору зеленої маси. 

 

Обмежити внесення мікродобрив можна лише за кількох умов: 

 

• ґрунт перенасичений мікроелементами;

• фермери перейшли на добрива з позначкою NPK (азот, фосфор, калій), бо перед цим провели ретельний аналіз ґрунту і виявили, яких мікроелементів не вистачає;

• технології агровиробництва дозволили збагатити ґрунти.

 

Однак повністю відмовитись від мікродобрив не можна, адже вони є невід’ємною частиною органічного землеробства, до якого прагне світова спільнота. 

Важливі Факти Про Мікродобрива

Завдяки мікродобривам більше ніж половина людства має на столі корисну та смачну їжу. Вони сприяють оновленню ґрунтів та підвищенню здоров’я рослин: поживні речовини, що входять до складу мікродобрив наповнюють збіжжя та плоди прямо з землі. Саме за допомогою мікродобрив аграрії США збільшили врожайність кукурудзи вдвічі з середини минулого століття до наших днів.

 

 

Plant roots take up nutrients from the soil - Коріння рослин поглинає поживні речовини з ґрунту

Nutrients are removed from the soil with the harvest - Поживні речовини вилучаються з ґрунту разом з урожаєм

Nutrients are replenished in the soil by mineral fertilizers and organic manures - Поживні речовини повертаються до ґрунту з мінеральними та органічними добривами

 

Мікродобрива потрібні не тільки для розвитку рослинництва, а й для органічного тваринництва. Вони не змінюють ДНК рослин, а отже цілком безпечні для людей та тварин. Фактично мікродобрива наповнюють рослини вітамінами, необхідними живим організмам, що добре впливає на їхнє здоров’я і самопочуття.

 

Щодо України, то використання мікродобрив наразі набуває все більшої популярності, вважають провідні агрономи агроплатформи FERM. Тут можна знайти найрізноманітніші одно- або багатокомпонентні мікродобрива для усіх культур і під різні задачі, що можуть задовольнити потреби найвибагливішого клієнта.

 

Для тих, хто ще не вирішив, які саме мікродобрива краще застосовувати, пропонуємо кілька порад:

 

• борні мікродобрива  гарно працюють для соняшнику й озимому ріпаку;

• цинкові ідеально підійдуть для кукурудзи;

• мідні, молібденові та марганцеві — для озимої пшениці й інших зернових. 

 

Вибір мікродобрив залежить від кліматичної зони, типу ґрунту та pH ґрунтового розчину. Найбіднішими на мікроелементи є поліські землі, а максимальний вміст поживних речовин спостерігається у степових ланах. Докладніше про те, як PH ґрунтів впливає на вміст мікро та макроелементів у нашій схемімі.

 

За порадою щодо вибору мікродобрив можна звернутися до провідних агрономів агроплатформи FERM. 

 

ПІДПИС Сергій Хаблак, доктор біологічних наук, агроном-експерт агроплатформи FERM

Джерела

1. Мікродобрива: які бувають, характеристика, комплексні і одноелементні - УАПГ. (2022, February 17). УАПГ. [Посилання]

2. Crop Nutrition. (2023, October 23). Micronutrients | Nutrient Management | Mosaic Crop Nutrition. Mosaic Crop Nutrition. [Посилання]

3. Система Оптимум. [Посилання]

4. International Plant Names Index. [Посилання]

5. Ahmed, N., Zhang, B., Chachar, Z., Li, J., Xiao, G., Wang, Q., Hayat, F., Deng, L., Narejo, M., Bozdar, B., & Tu, P. (2024). Micronutrients and their effects on Horticultural crop quality, productivity and sustainability. Scientia Horticulturae, 323, 112512. [Посилання]